Ukrainian Bible

Psalms 118

Psalms

Return to Index

Chapter 119

1

 ¶ Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім! 

2

 Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем, 

3

 і хто кривди не робить, хто ходить путями Його! 

4

 ¶ Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно. 

5

 Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов, 

6

 не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді! 

7

 ¶ Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих. 

8

 Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене! 

9

 ¶ Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів! 

10

 ¶ Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей! 

11

 ¶ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе. 

12

 ¶ Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх! 

13

 ¶ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх. 

14

 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим. 

15

 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись. 

16

 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! 

17

 ¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! 

18

 ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! 

19

 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 

20

 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 

21

 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 

22

 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 

23

 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 

24

 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 

25

 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 

26

 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 

27

 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 

28

 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 

29

 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 

30

 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 

31

 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 

32

 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 

33

 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 

34

 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 

35

 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 

36

 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 

37

 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 

38

 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 

39

 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 

40

 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 

41

 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 

42

 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 

43

 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 

44

 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 

45

 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 

46

 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 

47

 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 

48

 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 

49

 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 

50

 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 

51

 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 

52

 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 

53

 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 

54

 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 

55

 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 

56

 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 

57

 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 

58

 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 

59

 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 

60

 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 

61

 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 

62

 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 

63

 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 

64

 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 

65

 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 

66

 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 

67

 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 

68

 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 

69

 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 

70

 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 

71

 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 

72

 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 

73

 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 

74

 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 

75

 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 

76

 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 

77

 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 

78

 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 

79

 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 

80

 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 

81

 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 

82

 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 

83

 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 

84

 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 

85

 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 

86

 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 

87

 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 

88

 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 

89

 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 

90

 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 

91

 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 

92

 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 

93

 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 

94

 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 

95

 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 

96

 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 

97

 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 

98

 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 

99

 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 

100

 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 

101

 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 

102

 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 

103

 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 

104

 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 

105

 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 

106

 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 

107

 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 

108

 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 

109

 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 

110

 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 

111

 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 

112

 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 

113

 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 

114

 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 

115

 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 

116

 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 

117

 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 

118

 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 

119

 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 

120

 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 

121

 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам. 

122

 Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили. 

123

 ¶ Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї. 

124

 ¶ Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов! 

125

 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати! 

126

 ¶ Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили. 

127

 ¶ Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота. 

128

 Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу! 

129

 ¶ Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх. 

130

 ¶ Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить. 

131

 ¶ Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей. 

132

 ¶ Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє. 

133

 ¶ Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові. 

134

 ¶ Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх! 

135

 ¶ Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх! 

136

 ¶ Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують... 

137

 ¶ Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди, 

138

 бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду! 

139

 ¶ Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої. 

140

 ¶ Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить. 

141

 ¶ Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх. 

142

 ¶ Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина. 

143

 ¶ Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш! 

144

 Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити! 

145

 ¶ Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх! 

146

 Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх! 

147

 ¶ Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю. 

148

 Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти. 

149

 ¶ Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду! 

150

 ¶ Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі, 

151

 та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість! 

152

 ¶ Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав! 

153

 ¶ Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого! 

154

 Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене! 

155

 ¶ Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов. 

156

 ¶ Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду! 

157

 ¶ Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь! 

158

 ¶ Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова. 

159

 ¶ Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи! 

160

 ¶ Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки. 

161

 ¶ Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться. 

162

 ¶ Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов. 

163

 ¶ Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого! 

164

 ¶ Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї. 

165

 ¶ Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання. 

166

 ¶ На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую. 

167

 ¶ Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх. 

168

 Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги! 

169

 ¶ Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму! 

170

 Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь! 

171

 ¶ Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене. 

172

 ¶ Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість. 

173

 ¶ Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої. 

174

 Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя! 

175

 ¶ Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені! 

176

 ¶ Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!... 

Psalms 120

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: