¶ Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає. 

 ¶ Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють. 

 ¶ Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих. 

 ¶ Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі. 

 ¶ Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший. 

 ¶ Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад. 

 ¶ Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так. 

 ¶ Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба. 

 ¶ Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає. 

 ¶ Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає. 

 ¶ Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських! 

 ¶ Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде. 

 ¶ Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений. 

 ¶ Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть. 

 ¶ Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно. 

 ¶ Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому. 

 Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому. 

 ¶ Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот. 

 ¶ Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка. 

 ¶ Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю. 

 ¶ Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить. 

 ¶ Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться. 

 ¶ Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре! 

 ¶ Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу. 

 ¶ Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови. 

 ¶ Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова. 

 ¶ Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити. 

 ¶ Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло. 

 ¶ Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує. 

 ¶ Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості. 

 ¶ Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими. 

 ¶ Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум. 

 ¶ Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.