Ukrainian Bible

Mark 4

Mark

Return to Index

Chapter 5

1

 ¶ І на другий бік моря вони прибули, до землі Гадаринської. 

2

 І як вийшов Він із човна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних печер, що мав духа нечистого. 

3

 Він мешкання мав у гробах, і ніхто й ланцюгами зв'язати не міг його, 

4

 бо часто кайданами та ланцюгами в'язали його, але він розривав ланцюги та кайдани торощив, і ніхто не міг угамувати його. 

5

 І він повсякчас перебував день і ніч у гробах та в горах, і кричав, і бився об каміння... 

6

 А коли він Ісуса побачив здалека, то прибіг, і вклонився Йому, 

7

 і закричав гучним голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч Ти мене! 

8

 Бо сказав Він йому: Вийди, душе нечистий, із людини! 

9

 І запитав Він його: Як тобі на ім'я? А той відповів: Леґіон мені ймення багато бо нас. 

10

 І він Його дуже просив, щоб їх не висилав із тієї землі. 

11

 Пасся ж там на горі гурт великий свиней. 

12

 І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них ми ввійшли. 

13

 І дозволив Він їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли. І гурт кинувся з кручі до моря, а було зо дві тисячі їх і вони потопилися в морі... 

14

 А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повиходили люди побачити, що сталось. 

15

 І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіона, убраний сидів, і при умі, і полякались вони... 

16

 Самовидці ж їм розповіли, що сталося з тим біснуватим, також про свиней. 

17

 І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю. 

18

 А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним. 

19

 Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою! 

20

 І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались! 

21

 ¶ І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем. 

22

 І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому, 

23

 і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!... 

24

 І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього. 

25

 А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була, 

26

 що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого, 

27

 як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його... 

28

 Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю... 

29

 І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги! 

30

 І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі? 

31

 І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене? 

32

 А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце. 

33

 І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла... 

34

 А Він їй сказав: Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги! 

35

 ¶ Як Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?... 

36

 А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не лякайсь, тільки віруй! 

37

 І Він не дозволив іти за Собою нікому, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова. 

38

 І приходять у дім старшини синагоги, і Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили. 

39

 А ввійшовши, сказав Він до них: Чого ви метушитеся та плачете? Не вмерло дівча, але спить! 

40

 І вони насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча. 

41

 І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань! 

42

 І в ту мить підвелося й ходило дівча; а років мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!... 

43

 А Він наказав їм суворо, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів. 

Mark 6

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: